Високе дно

Високе  щире  почуття  мене  на  дно  кида  осіннє,
І  в  білім  платті,  мов  весільнім
В  мені  надія  остига.
Холодний  вітер,  наче  лід  калічить  душу  ненавмисно,
А  я  її  корсетом  стисну,
Й  закрию  очі  на  весь  світ.
Чужа  любов  цвіте  здаля  і  я  їй  заздрю,  як  нікому.
Хотіла  б  так  поставить  кому
І  даму  біля  короля…
Але  не  доля  їм,  не  щастя,  і  більше  того,  -  ще  мотив:
Коли  залишився  один  –  
Позбутись  спогадів  не  вдасться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219504
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2010
автор: Марічка9