Не побоюсь я слів:
тебе люблю!
Чи близько, чи далеко,
то нестрашно.
Я прогукаю в синє небо
про почуття. Почуй,
почуй свою маленьку пташку!
Мене мов хіт запам"ятай,
і намугикуй,
де й нетреба!
Тремтить розгублена ромашка...
А ти чекаєш вдень,
чекаєш уночі
мене мов ангела,
чи шельму...
Я не барюсь -
один дзвінок
в обійми вух уже летить
моє приглушене контра́льто...
...кохання докричалося до неба!
01.11.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2010
автор: gala.vita