Коханій

Що  мені  робити?  Дівчина  одна  –
Ластівочка  люба,  зірка  чарівна,
Не  зверта  уваги,  зрідка  привіта.
А  вона  ж  для  мене  –  мрія  золота.

Зупинись,  кохана.  Прошу,  не  минай!
Чуєш  –  десь  близенько  лине  водограй.
Він  несе  з  собою  мій  тобі  привіт.
Хай  для  тебе  дивом  буде  білий  світ.

Якось  рано-вранці  на  вікно  твоє
Почеплю  я  зірку,  що  у  мене  є.
На  струнку  берізку  у  твоїм  дворі
Одягну  я  подих  тихої  зорі.

Назбираю  квітів,  наплету  вінків
І  прикрашу  краплями  лісових  струмків.
Не  відмов,  кохана,  всі  вони  твої.
Ці  весняні  квіти  –  почуття  мої.

Все  для  тебе,  мила:  мрії  вечорів,
Синьоокі  хвилі  і  пташиний  спів,
Кришталеві  ранки,  теплії  моря,
Промені  яскраві…  і  любов  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2172
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2004
автор: Оля