Поза зоною досяжності,
за межами світогляду
заглянув ти у крайності
своїм нечистим поглядом.
Думки твої зплутались,
втекли від , власне, розуму.
Насправді, нащо думати? -
таке дано не кожному.
Ти йшов як робот наглості,
скерований на підлості.
Ну що ж..в мені ненависті
вже більше, ніж хотілося б.
Я в голову твою заб'ю
програму самознищення.
Ти сам придумав, що люблю...
навіщо цього, лишнього?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216320
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2010
автор: Іванна Шкромида