він блукав пустими коридорами
що були просочені димом і сажею
слухав крики і гуркіт розбитої посуди
яка падала на стелі і вилітала через зачинені вікна
слухав як миші перебігали через кордон
без жодних документів із валізами на плечах
слухав як макарони розварювались у каструлях
і перетікали за обрій до брудних тарілок
він ступав важкими і невагомими кроками
які вели його до вчорашніх зірок ще яскравих
за комети і косяки в Амстердамі
слухав як горілка перетікала ріками до океанів
час від часу розмиваючи береги і дамби
слухав як бродили тіні що завтра загинуть і
підуть на дно так і не спіймавши свого
рятівного шансу сьогодні опівночі
він не знав боротись з усім цим чи
загубитись у ріках дрімучого сірого лісу
час перетікав із одного кінця до
протилежного і завмирав як курс валют
і замерзав мов іній на вікнах комуналок і гуртожитків
він блукав із вірою що сни віддаляться а
сірники стануть менш крихкими за руки
і кораблі що не тонуть прийдуть до причалу
його свідомості із хлібом і молоком
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2010
автор: Роман Штігер