Хіба накажеш серцю не боліти?

Хіба  накажеш  серцю  не  боліти?
Хіба  накажеш  серцю:  Замовчи!?
Хіба  можливо  щось  йому  воліти?
Навіть  коли  в  душі  шумлять  вітри...

Коли  клітини  пламеніють  болем,
Коли  в  очах  здригається  туман.
Краплини  сліз  стікають  морем,
А  в  ньому  крутиться  обман...

Обман  і  страх!  І  біль  до  болі!
Що  розчиняється  в  думках...
Невже  немає  більше  волі
І  віри,  щастя,  що  плило  в  очах?

Це  так  банально,  знову  біль
Знов  розчиняється  у  венах
І  вже  не  чутно  навіть  слів!
Живу  по  часу  і  по  схемах.

Все  впало...  та  шумлять  вітри
Дерев  тихенько  віти  колихають
І  просять  хвилю  покотить  в  ріки
Я  згадую!  Мовчу...  блукаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215909
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2010
автор: Галина Кудринська