Казка про війну (18+)

Я  тобі  розказував  казку
Аж  мурашки  ішли  по  тілу
Ти  спинити  мене  хотіла
Ти  просила  мене  будь  ласка
Та  так  губи  твої  тремтіли

Що  йшли  далі  мої  солдати
Мої  пальці  в  твоє  волосся
І  твоє  ледь-ледь  чутне  "Досить"
Їм  про  відступ  наказ  віддати
Нам  на  щастя  не  спромоглося

І  дав  хід  я  своїй  артилерії
Дотик  вуст,  язики  в  полоні
Кров  гаряча  і  вмить  холоне
Б,ється  струмом  у  всіх  артеріях
І  в  пітьмі  поле  бою  тоне

Далі  пальці  -  моя  піхота
Вздовж  по  шиї  спустились  ніжно
Їм  відкривсь  краєвид  дивовижний
І  вони  захопилися  потай
Хоч  чекав  їх  ще  шлях  не  ближній

Та  в  підмогу  спустились  вуста
Пальці  ж  в  наступ  пішли  із  тилу
І  ти  в  пастку  їх  упустила
І  їм  дуже  сподобалось  там
І  де  тільки  бралися  сили

Та  ти  знала  планую  що  я
Мої  пальці  були  ж  в  полоні
І  взяла  ти  в  ніжні  долоні
Мою  саму  таємну  зброю
Королевою  стала  у  лоні

І  почнуться  одразу  у  нас
Ліжково-бойові  дії
Я  тобою  оволодію
Буду  брати  в  полон  не  раз
Ти  ж  найкраща  і  що  тут  вдієш

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2010
автор: MC_Yorick