Пливуть століття
Крізь лихоліття
Людських емоцій.
На жаль, в цім світі
Зло ненаситне
На кожнім кроці.
Яскравих вражень
Шукаєм завжди
Поміж облуди.
Любов несправжня
І підступ вражий
По всіх усюдах.
Ховаєм сльози
У літніх грозах
На дні у неба.
В душі - морози
Від світу прози
Й зневіра в себе.
Часи невтішні
Й ми надто грішні
І безталанні.
Уже не смішно -
Бо нас Всевишній
Карати стане...
Що за порогом? -
Круті дороги,
Що йдуть в нікУди.
Чому так довго
Ідем до Бога,
Чи ж ми не люди?!
У цьому світі
Ми - наче діти
На кожнім кроці.
Пливуть століття
Крізь лихоліття
Людських емоцій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215190
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.10.2010
автор: валькірія