А тополі стоять ще зелені,
Вже й морози на трави лягли,
А вони щось шукають у небі,
Виглядають напевно весни.
Виглядають роки, що минули,
Виглядають клини журавлів.
Он, як високо в небо гайнули,
Що піднялися вище дахів.
Їм не віриться, що вже минуло
Тепле літо, за обрій пішло,
На прощання листком колихнуло,
Мов ніколи тепла й не було.
І вони полетіти б хотіли
З теплим літом у теплі краї,
Тільки корені тут розпустили,
В цій твердій, кам'янистій землі.
Так і я, вже давно в світ гайнув би,
Пошукати тепліші краї,
І напевно давно вже забув би
Про тополі у ріднім селі.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911012853
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2010
автор: Віктор Гала