Чому в твоїй душі поналивались сльози?
Було чудове літо, але воно пішло...
Можливо ти була під дією гіпнозу,
Дізналася всю правду і марево пройшло.
Можливо ти у небі не ті слова читала,
Чекаючи коли твоя зоря зійде.
І мріями жила, але ти добре знала,
Що місяці минають і серпень перейде.
Весна приходить мабуть у шістнадцять.
Вирує певно десь до тридцяти,
А потім літо років на п’ятнадцять
Але й йому доводиться піти.
За п’ятдесят – то вже глибока осінь
Повір, що і вона свою красу несе.
А у твоїй душі тепло весни ще й досі,
Бо ти життя й кохання шануєш над усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213586
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2010
автор: Віктор Нагорний