Гроза

В  чеканні  зачаївся  світ,
як  те  бува  перед  грозою.
Із  трепетом,  як  птаха  в  сіть,
упала  тінь  на  сад  прозорий.

Десь  о  полуденній  порі
грозою  пахнув  день  листатий,
і  загриміло  угорі,
як  вітер  хмари  ніс  над  садом,
немов  святошні  хоругви
понад  розбійницькі  галери  -
серед  морських  бурхливих  хвиль...
Грім  блискавками  в  небі  стрелив.
І  сад  під  вітром  розметав,  
мов  парубок  сорочку  хвацько.
Враз  тихий  шум  пробіг  між  трав,
дощем  ударило  зненацька.
Тужаві  краплі  заважкі
листочки  втримать  не  спроможні.
І  мчала  злива  навпрошки,
збивала  порох  придорожній.

Так  легко  дихалось...  Гроза...
Під  шквал  отой  попасти  б  рада.
Сліпуча  блискавка-яса...
Травневий  дощ  гуляє  садом...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213274
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2010
автор: Omega