Мамо, тобі не писала давно,
Плівка з життя, наче плівка в кіно.
Миті біжать, як згасаючі зорі, -
Більшого нам вже, мабуть, не дано.
Не говори, що ми різні такі,
Наші вуста від усмішок дзвінкі,
Може, донька буде схожа на тебе, -
Мрії хай будуть твої не хиткі.
Хочу, матусю, щоб ти через час
Завжди збирала удома всіх нас.
Наче, не було тих втрачених років,
Й наших дорослих серйозних гримас.
Знай, що б не пнулося в душу твою
Я тобі в ноги свій світ простелю.
Хай ностальгія сторінки гортає, -
Рідна моя, я тебе так люблю!..
Вдача моя, не така, як твоя,
Різне з тобою у мене ім’я.
Може, мій син буде схожим на тебе,
Знає лиш Бог, та не я, та не я…
Мамі присвячується...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212664
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.09.2010
автор: Halyna