На згірку хата балухата,
гайок жовтаво запалів.
А над полотнищем полів
кружляють птахи. Їх багато.
Цю графіку розп'ятих крил
стирає вітер. Стигне осінь
в змарнілих травах при дорозі,
що сизо перший іній вкрив.
Мов немовля, дрімає став
у пелюшках туманів білих.
Верба купає жовте гілля,
щоб в них до решти сон розтав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212500
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2010
автор: Omega