А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам.
Ю. Андрухович "Перверзія"
Не дивуйся, це я - проїжджала потрібну зупинку,
Розмовляла вві сні. Забувала забрати решту.
Несвідомо і легко робила погані вчинки,
Дозволяла чекати. І цілувала перша.
Позичала останні. Лице підставляла вітру,
Одягала вчорашнє, молилася тричі на день.
(у моєму конспекті є дивні сполучення літер,
мабуть це анаграми твоїх сорока імен).
Тільки шкода, що ти став заручником клятого поділу
Між моїми словами і серцем, яке не почути...
Не дивуйся, це я, посипаючи голову попелом,
Промовляю: любила. І жодного слова спокути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2010
автор: Ольга Кричинська