Не зважайте на слова сумні,
все минає – і сльоза, і втіхи.
Розставля життя щоденні віхи -
познача сліди свої земні.
*
Продано хату, продано –
в пам’ять її проводимо,
подвір’ям востаннє ходимо.
Продано...
Ми їй давно не годимо,
ключ від дверей знаходимо,
тихо на ганок сходимо –
продано...
Так не було ніколи нам –
болем недолікованим,
видався світ розколеним
коливом.
Яблуня світить кронами -
дум посивілих скронями,
пам’ять – коренем
неупокореним
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212308
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2010
автор: Omega