Якби хто зміряв мою втому,
Мою журбу, моє безсилля –
Це прірва глибиною в милю,
Це камінь, що вагою в тону.
Дум небеса, моря зітхань,
Поля розісланих туманів
Нездоланих і нездоланних
Нездійснених ніким бажань.
Це холод міліонів зим,
Жар нескінченного двобою –
Це совість, що завжди з тобою,
І серце, що завжди із ним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2010
автор: Юлія Холод