В золотавих косах
Достигають роси.
Вийду у світанок я
Геть простоволоса.
Вранішнім туманом
Залікую рани
І тобі, невірному,
Знов прощу обмани.
В тиші небосхилу
Знов зберу я сили,
За твоєю спИною
Домалюю крила…
Обтрушу я коси…
Знає тільки осінь:
Не останні сумніви,
Не останні сльози…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2010
автор: Юлія Холод