Кидаем погляд в дзеркала й вітрини
Там бачим- недовпізнання обличчя
Сиве моє волосся й твоя біла борода
То краще не дивитись в дзеркала.
Ми внутрішнє й духовно не старієм
і отже маєм не старі тіла.
А очі рідних- наші дзеркала.
Хто крім них час нам може повернути
А також допоможе позабути,
Що старість не фасад як є ДУША.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2010
автор: Вразлива