Кохання, як той птах, було і полетіло,
І вже співає в іншому саду,
Чому співать в моєму не схотіло,
Чи то на радість, може на біду.
Воно було. Згадай як все співало,
Як спів той викликав у серці щем,
Затихло враз і співу вже нестало,
Лиш згадкою про нього ми живем.
Чекай весни з дзвінкими солов'ями.
І птах кохання може прилетить,
Так заспіва, такими голосами,
Що серце від кохання вмить згорить.
І слух піснями буде лоскотати,
Немов з кайданів вирветься душа,
Від того співу схочеш заспівати,
Прийде кохання чисте як сльоза.
Та пташку ту, не зачиняй в темниці,
ЇЇ ніхто не звабив, не купив,
Як полонянка утече з в'язниці,
Кохання ще ніхто не приручив.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910088911
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2010
автор: Віктор Гала