Зажурою бездонною
Ляга садком пораннім
Рожевий плач півонії
По часі квітування.
Сльозинами червоними
(І білими, тим паче)
Заплакала півонія.
Та хто край літа плаче?
Тим паче:
різнобарвиця
Слізна в саду струмоче...
Таке мені примариться
Хіба що серед ночі.
Жасминово, завіями
Плач білий ливсь по вітах.
...Душе моя, черствіємо –
Це ж плачуть наші діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210302
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.09.2010
автор: СавчукМикола