їмо із коробок
живемо
в коробках
той морок суцільний
і світла немає
на жаль
холодний дотик
рук і
тобі вже
не буде
вистачати мене
виправляти
видаляти
витерти
мене...
їмо із коробок
живемо
в коробках
той морок суцільний
і море муркочить
вчорашнім
моїм поглядом
знаком оклику
закінчити кінець
початку
якого не існувало...
їмо із коробок
живемо
в коробках
той морок суцільний
ти сама
у своїх
сновидіннях
прийми
переказом
поштою
серце і
хмари
що розкажуть
де ховалось
сонце...
їмо із коробок
живемо
в коробках
я у своїй
ми не
існуємо
Ісус вже
мовчить
не вигадавши
ще нового
світу
помилка
error
у коробці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210276
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2010
автор: Роман Штігер