В парку троянди вздовж алеї.
Листочки вітерець здіймає...
Сидить, тримаючи лілеї.
Вона навпроти... щось читає.
Підсів, чекаючи на дозвіл.
Зробила вигляд, що байдужа.
– Ви чимось зайняті сьогодні?
– Відверто кажучи, не дуже.
Квитки в театр, музична драма,
Рояль. Чарівна скрипка грає...
Питання: «Не прийшла кохана?
У серці коле?... Співчуваю...»
Нічна кав’ярня, погляд очі в очі.
Вона відверта, він розкрив їй душу...
Прогулянка по місту серед ночі.
Вірші про осінь та Дніпровські кручі...
Провів додому, поцілунок на прощання...
– Закоханий? – А як ти здогадалася?
– Я теж відчула…мабуть що кохання!
Так солодко я ще не цілувалася!...
Уривок із життя, то збіг, чи примхи долі?
Чекав одну, у іншу закохався.
Не збіг, не жарт, на все є Божа воля!
Мав світлу душу…Вірив… Дочекався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2010
автор: Віктор Нагорний