Осінь шаманить ,наспівує,
заколисує.
гілка тремтить у обіймах туману…
Спи, доки ранок не дзенькне.
Тоді скинеш свої обладунки,
щоб зігрітись пірнеш у обійми
і гарячого меду не кваплячись вип’єш…
Заколисаний наспівом сад.
Хризантеми пахучі, мов зваба.
Виноградним вином задихається світ
від шаленого бігу,
від хтивих долонь,
від жадоби торкань…
Знов тумановий присмак
гіркувато-солодкий димок
заспокоює, присипляє.
Осінь шаманить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2010
автор: gala.vita