Відкритий друзям й ворогам,
За що купив, за те й продам.
А бідному за так віддам.
Не вийде з мене торгаша.
Вночі блукаю без ножа.
Гадюку гладив як вужа.
У дощ бродив я без плаща.
А на даху ловив ляща.
У знахарки зводив прища.
Я вірші пишу на снігу.
Удень ночую у стогу.
Я мертвим кажу:будь здоров.
З берези п’ю весняну кров.
Вкажу я мудрим вірний крок,
У дурня я беру урок.
У торт усім кидаю хрін.
Ношу вусища до колін.
У бані сажею натрусь,
Як африканський білорус.
А лід я плутаю з вогнем.
Корову плутаю з конем.
Лягаю з дівою на ніч –
Лечу від баби вранці пріч.
Я плутаю банальну суть:
Ти хто? Гігантський ліліпут?
Ага, нова у тебе грань?
Ти – карликовий великан?
Усе, і праведне, й криве,
На світі білому живе.
То посміхнеться, то реве.
Той в дощ блукає без плаща,
Той на даху зловив ляща,
Я ж пишу вірші на снігу,
А вдень ночую на стогу,
З моделлю плутаю Ягу,
У торт усім кидаю хрін,
Ношу вусища до колін.
У дурня я беру урок,
Щоби вказати мудрим крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209677
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.09.2010
автор: СавчукМикола