Усе злилось
у ряд частинок
щастя.
І золотом рум"янить
сонце
трасу.
І мряка сяє
кольорами світу
у повітрі.
Я- воля.
Я вдихаю вітер.
Я співаю вітер,
і лечу йому назустріч,
а моє обличчя кропить
зустрічна вантажівка
колесами.
Небесами стала
Тисминецька
траса.
Зелені дерева жовтіють
не від осені,
а від Твого серця, Боже!
Я- воля.
Я вдихаю вітер
Я співаю вітер.
Я лечу йому назустріч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209609
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2010
автор: Мойра