Тепер я вітер
тепер я сонце.
Тепер я маятник,
розхитаний тобою…
Ще Мобіус не знав
такого безкінечного
потоку.
ще час дорогою не марив.
І лише коло трансформоване в спіраль
невміло , з острахом кружляє,
У пошуках нових і ледь вловимих змін.
Тепер я твердь,
тепер – вода…
Все змінює жага пізнань
І пізнається все у змінах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209562
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2010
автор: gala.vita