Сьогодні народилась…

Собою  підпираючи  старий  паркан,  
Дивуюся,  як  швидко  гуркотять  колеса.
А  осінь  росклада  смішний  багаж,  
Розвішує  червону  і  руду  танцюючу  одежу.
Метаморфози  виглядають  зі  шпарин,
Холодним  поглядом  зелених  слив.
Небесне  яблуко  украв  баран  дурний,  
Десь  покотив,  сховав,  а  може  з"їв.
Біжу  на  випередки  з  часом,  рву  галуззя.
Ковтає  горизонт  стовпи  й  дахи...
Ах  осінь,  тобі  я  рада,  мов  подружці,
Але  любов  моя,  любов  моя  не  ти!!!
Сьогодні  народилась,  птахою  кружляю,  
Перемагаючи  спокуси,  лінь,  страхи,
Росту,  напившися  любові  з  небокраю,
У  тебе  на  долонях  наберусь  снаги...
Хай  в"ється  виноградним  вусом  час,
І  гроном  золотим  лягає  у  підкочений  поділ.
А  осінь,  бачу,  світ  бере  на  абордаж.
А  я  тікаю,  щоб  лягти  віршем  на  стіл!!!

           04.  09.  2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209261
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2010
автор: gala.vita