Із циклу “Сатирички-поба́чки”
Голосна “вдячність”
Забіди́лось у оселі.
Захворів мужик чорне́нько
І до родичів крутельних
Посуту́лив пан раненько.
Там три дні, три ночі й ранок
Лікарів сім’я шукала
Та палату лихоманно
Наперед резервувала.
Вечір. Хворий – при надії!
Ну, налляли, за майбутнє,
Проти горе-пневмонії,
Проти ра́кової муті!
І тут гість вже розійшовся!
Заспівав, узяв сокиру
І почав рубальний досвід
Поселяти у квартиру.
Стукіт – до країн жаристих!
Мало! Родич зверхньо, гулко
До господаря вчепився -
Зграти в карти на перуку.
Каже, “в нас, в селі, звичайно
Гримотять в сусідські двері.
І танцюють на майданах
Хіп-тектоніки модерні.”
Вдячненько стільцями, влучно,
Полював на павутиння...
П,яні гвалти балакучі...
Ранок...люд – м’які моркви́ни...
P.S.
Три дні й ночі рятувальці
Заспокійлеве ковтають.
Гість – десь завертає пальці
У лікарні блато-кра́їй.
03.09.10 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209253
Рубрика: Сатира
дата надходження 04.09.2010
автор: Юхниця Євген