переповнена до вух маршрутка
покидаю свій рідний Жидачів
нестерпна але безболісна ностальгія
рецептори нюху пожирають
провінційний запах поту
рецепт щоб не відчувати його
людині потрібно продати свій мозок
на півтори години
дайте кисню!
заходить сонце на спочинок...
виходить ще один пасажир...
а ось уже з вікна видніється
древній Львів
трішки сумно і водночас радісно
сьогодні тридцять перше -
завтра перше
пора йти протирати штани
і вставати о восьмій
а це вже осінні рядки
вже вересень
прощавай літо!
привіт осінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209196
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2010
автор: Роман Штігер