Ну як таку забудеш?!

Зв"язую  день  і  ніч  сіруватим  дощем.
Підкочую  штанці,  знімаю  босоніжки...
На  мене  ніхто  не  дивився  так  щемно,
ніхто,  окрім  тебе  і  кішки...

Торохкотять  в  порожні  вікна  
дрібні  і  невеселі  перли-краплі,
А  ти  до  мене  знову  липнеш...
Ніяк  ключем  в  шпарину  не  потраплю...
Липка  одежа  затісна  й  холодна,
Тріщать  від  хвилювання  петлі...
Ах,    попадаюся  вже  в  котре,  
на  лестощі  твої,  на  губи  теплі...

Ще  буде  день  і  буде  ніч  гаряча,
Ще  висмикнуть  нас  любощі  із  буднів.
І  ти  крилату  знов  мене  побачиш,
І  босоногу,і  малу,  ну  як  таку  забудеш?!

                         30.  08.  2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2010
автор: gala.vita