Зв"язую день і ніч сіруватим дощем.
Підкочую штанці, знімаю босоніжки...
На мене ніхто не дивився так щемно,
ніхто, окрім тебе і кішки...
Торохкотять в порожні вікна
дрібні і невеселі перли-краплі,
А ти до мене знову липнеш...
Ніяк ключем в шпарину не потраплю...
Липка одежа затісна й холодна,
Тріщать від хвилювання петлі...
Ах, попадаюся вже в котре,
на лестощі твої, на губи теплі...
Ще буде день і буде ніч гаряча,
Ще висмикнуть нас любощі із буднів.
І ти крилату знов мене побачиш,
І босоногу,і малу, ну як таку забудеш?!
30. 08. 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2010
автор: gala.vita