Вже кілька днів він був на самоті,
Вже серце хоче зустрічі палкої,
І він чекав, не знаючи спокою,
Рахуючи секунди золоті…
Так хочеться поглянути у очі,
Так хочеться відчути рук тепло…
І пригорнутись, щоб аж запекло,
Цілуючи вуста її дівочі.
І розповідь читати у очах,
Про те, як за кордоном зорі сяють,
І з думкою, що десь її чекають,
Вона летить у Київ на крилах
Між горами, між хмарами пухкими,
Щоби почути милого слова.
А як чекала зустрічі вона!
Читаючи його звичайні рими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2010
автор: Віктор Нагорний