Війна покликала, багато страху,
Сьогодні зірка, в небі не зійшла.
Та лиш кохана, вийшла з дому,
Немов відчула, що зі мною вже біда.
Так сумом оченята її плачуть,
Колотить серце, десь в ночі глухій.
Я вік з тобою буду разом.
До поки, я повстанець ще живий,
А як помру, то стану птахом.
Не наче янгол-охоронець твій.
І від країни, відверну зневагу,
Якщо не я, то брат зброярний мій.
Мій дух гартується боями.
Що є ще, сотні й сотні тих,
Які в не рівному бою поляжуть.
За дух Вкраїни, за свободу і її нарід!!!
14.01.2010р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207629
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.08.2010
автор: Voha