Заграй мені, дударику, на дуду,
Хай я своє горенько забуду
З народної пісні
Мій зморений день, власним вечором зраджений,
Заснув, притулившись в кутку календарика.
У ніч неспокійну всі мислі споряджені,
А перша, пісенна, --про того дударика,
Що грає та й грає дівчатам за селезня…
І біль відступає, красою впокорений:
Мов пташка найперша співа серед березня.
Посопує день, не такий уже й зморений.
А теплі долоні простої мелодії
Вколисують серце так ніжно, так стишено…
По морю прадавньому лину на лодії
Й сліди на піску залишаю я віршами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207624
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2010
автор: мирослава