(у с м і ш к а)
Приходить пан до коваля,
Таку заводить мову:
-Ти перекуй мені коня,
Зроби нову підкову.
-Та добре, пане, вже зроблю
Її вам незабаром.
-А скільки злупиш, по рублю?
-Як вам - зроблю задаром!
Підкову панському коню
Коваль кує-клепає
І ось обценьками з вогню
Її він витягає.
Ясніше сонечка горить
Оздоба та коняча!
А пан захоплено кричить:
-Ого, яка гаряча!
-Та не гаряча, вам кажу!
Я об заклад побюся:
Дасте десятку - оближу
І навіть не скривлюся.
-Тобі не шкода язика?!
Пан витріщає очі,
Та фокус цього дивака
Побачить дуже хоче.
Отож десятку враз віддав
Він ковалеві в жменю.
Коваль - десятку облизав -
І хап! собі в кишеню.
28.06.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206212
Рубрика: Гумореска
дата надходження 16.08.2010
автор: Микола Верещака