Ще рано…

Ще  рано,ще  не  всі  слова
Твої  вуста  мені  перешептали,
Ще  на  моїм  плечі  чорнява  голова
І  руки,що  так  ніжно  обнімали.
Ще  пружне  тіло  горнеться  у  сні
До  мого  тіла  в  трепетнім  жаданні,
Дівочі  груди  відчуваю  на  собі
І  лоно,що  завмерло  у  чеканні.
Ще  подих  рівний,ще  чаклунка  ніч,
Рожевим  сном  вплелася  у  волося,
Ти  пахнеш  вітром  з  голови  до  ніг,
Достиглим  яблуком  і  запашним  колоссям.
Розніжена  жіноча  плоть
Чекає  ніжності  й  кохання,
Туманом  напливає  млость
І  відступають  всі  вагання.
В  тобі  змішались  молоко  і  кров,
Пекельна  спека,ніжна  прохолода,
В  обіймах  опиняюсь  твоїх  знов,
Куштую  рай.Яка  це  насолода!
Смакую  грішний  плід  в  сплетінні  рук  і  ніг,
В  шаленнім  танці  тіло  розриваю,
Нехай  сховає  нас  ця  дивовижна  ніч,
І  ранок  нас  в  обіймах  зустрічає.


©  Copyright:  Віктор  Гала,  2009
Свидетельство  о  публикации  №1907061199

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2010
автор: Віктор Гала