*

*            *            *

…Тобі  той  голос  здавався  дивним:
Йому  не  віриш,  та  хочеш  чути,
Його  не  втримати  й  не  забути,
Магніт  незримий…

Хотілось  знати,  що  криє  простір:
Краєчок  сонця,  а  чи  люстерце,
Знайти  себе  у  чиємусь  серці,
Знайти,  а  може  згубити  зовсім.

Хотілось  скласти  усю  картину…
Чи  сині  очі?  Чи  теплі  руки?
Чи  просто  серце  схотіло  муки,
Чи  може  там  щось  твоє,  єдине?

А  може  краще  хай  буде  голос?
Лиш  блиск  за  кадром,  лиш  край  софіта,
Твоя  незнайдена  Атлантида,
Твій  Космос…

Лишити  просто  чудну  надію
І  не  шукати  туди  дороги  –
А  раптом  там  і  нема  нікого,
Лиш  тільки  мрія…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2010
автор: Юлія Холод