Тишу треба поважати
Вона істини все нові відкриває,
Тиша може розповісти й показати
Чого насправді ще ніде немає.
У тиші спокій можна знайти,
Це ніби ліки від недуги
Разом з тишею можна далеко втекти
Там зникнуть всі смутки і туги.
Тиша подібна до темряви нічної,
Вони обоє душу заспокоїти уміють,
А в поєднанні нема рівної пари такої
Яка б лікувала, а вони обоє діють…
Діють разом, чи окремо впливають
Роблять все нові чудеса з бажаючими
Вони дарують, вони також забирають
Спілкуючись з людьми шукаючими…
Тиша і темрява нічна
Знімають стреси пережиті,
Перестає бути людина сумна
Для неї нові можливості відкриті.
Коли довкола тиша, а в голові темрява нічна,
Коли навколо спокій, а в серці ураган
Тиша впорається навіть одна
У неї ж є дим сну та марева туман.
Спускається туман зі стелі
І серце завмирає, як сухий листок,
І тіло ніби в море падає зі скелі,
А тиша море перетворює в пісок…
Тоді вже серце в необхідному ритмі працює,
Тиша і темрява нічна відходять відпочивати,
Тиша ще одну перемогу святкує,
А людям краще від того стає жити.
Тишу треба поважати
За її чарівну силу,
Тишу варто зачекати
Без піднесення жару і пилу.
У ній мелодію почути можливо
Та прислухатися довго доведеться
Мелодія зникне скоро й красиво,
Тиша тоді і урветься.
Та в серці завжди буде тиша невимовна
Вона порушиться, бо прийде час її прощання
Настане згодом тиша повна,
Але спочатку прийде кохання.
2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205583
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2010
автор: sashassop