І знову наснився їй берег печалі.
В нім тихо й самотньо, немов наяву.
Там чайки про щастя стомливо кричали,
На море сідали, ковтали піну.
І снилось те море їй кожної ночі.
І клик білокрилих до болю і сліз
Нагадував їй, що ця доля не хоче
Відправити смуток в далекий круїз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2010
автор: Марічка9