Десниця часу в хаосі думок,
у ній життям освячені валторни.
Твій власний день несхожий, неповторний,
мов течія, яку несе струмок.
Отой струмок, що омива сліди.
Він – не ріка, бо ріки - для великих,
твій день – лиш твій! Це вчинки, і молитви
що совісті твоїй весь вік нести.
Твій день – не курява, що вітер розміта,
не хмари, вщент розтерзані громами ,
він сув’язь пам’яті – а це уже немало.
Твій день – струна, в якій бринять літа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204544
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2010
автор: Omega