Чи я любив?
Яке дурне питання!
Адже життя - банальне існування,
якщо не знайдеш в іншій ти людині
гармонії та чистої краси,
Звичайно, що любив...
Чи я страждав?
Яке дурне питання!
Адже життя - це часу марнування,
якщо прожив ти, не пройшовши,
по гострому, як ніж, шляху.
Звичайно, що страждав...
Чи я губив?
Яке дурне питання!
Адже життя - це спроба і блукання
і кожен має право не помилку,
порушуючи цим сценарій божественних подій.
Звичайно, що губив...
Чи буду я щасливим?
Я ненавиджу це питання,
бо та, що знає відповідь на нього, мовчить,
а я увесь у натяку чеканні й не бачу я його.
Так що не знаю, чи щасливим буду я...
Чи я боюсь самотності?
У відповідь на це питання скажу:
самотність - це життя граничне пізнавання
і відповідей знахідкою є,
але вона - ніщо, порівнянно із раєм,
що нам дарує мить-зітхання
і теплий дотик ніжної руки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204529
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2010
автор: Аскет