Повінь цвіту і слова повінь.
Цвіту й слову пора у зав’язь.
На глибоку готовий сповідь –
Пережити би повінь зараз.
Час слова добирать в букети.
Поспішаю робити це я
В лісових університетах,
В поетичних садах-ліцеях.
Дам я клятву (й об землю кучму!
Але ж, зимній уборе, де ти?):
Буду вічності тихим учнем,
До Природи іду в студенти!
Я не пнуся сторчма в поети,
А пливу у цвітіння тихо
Добирати слова в букети,
В запахущі майбутні книги.
І виважую слів сумісність,
Бо краса вчить на серцеміра.
І безмежиться серцевмісність,
І надривно ридає ліра...
Сад повчає: будь веснознавцем.
Цвіт охопить моє сумління:
...Якщо я і колись продамся,
То – за зорі й садів цвітіння!
Повінь цвіту і слова повінь
Цвіту й слову – пора у зав’язь!
На глибоку готовий сповідь,
Але ж повінь словесна зараз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204509
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2010
автор: СавчукМикола