Ти-попіл на згарищі моїх почуттів,
Пекуча сіль на моїй рані.
Ти думаєш, якби кожен робив те що б хотів,
Ми всі давно були б в Нірвані.
Але утіхи світського життя,
Лише спочатку дають тобі таку бажану насолоду,
А потім забирають в тебе сили,почуття,
Рештки волі і свободу.
Ти можеш знайти там кохання,
Кохання,але не любов,
А з ним прийде розчарування,
Розкаяння,сльози і кров.
І коли ти станеш обставин тихою рабою,
Що робити будеш ти?
Ти жалкуватимеш за колишньою собою,
За дитинством і за покровом чистоти.
(кінець травня-початок червня)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2010
автор: Той,що воює з вітряками