Не вічно вічний

Бува,  життя  така  химерна  річ,
Що  й  сам  себе  отак  не  знаєш...
Ти  п'єш,  ти  куриш,  ставиш  могорич,
Працюєш,  вчишся  і  кохаєш...

А  щастя  (радість)  недалеко  спить
І  ти  їх  плавно  всюди  проминаєш,  
Лиш  час  на  місці  клято  не  стоїть  -  
Й  не  раз  його  впусту  марнуєш.

Однак  невічно  будеш  на  землі,
Колись  й  тебе  потягне    в  землю...
Життя  -  це  неповторно  дика  мить,
Яку  не  зрозуміли  навіть  Древні.
01.08.2010  року  Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2010
автор: jaryj