Курів Чумацький Шлях між вербами в долині,
Пекельним жаром дихав Дикий Степ,
Палило сонце з Божої вершини,
В ставку засохлім жовтий очерет.
Зомлілі будяки застигли край дороги,
Сховавсь від спеки у норі ховрах,
Все жде дощу, на небі ні хмарини,
Проклята спека навіває жах!
Та раптом повстають «діди» на горизонті,
В небесний бубон грізно вдарить грім,
Закруте вітер куряву в безодні,
Почне трубити загадковий Гімн.
І стане темно так, немов у домовині,
Затихне все, листок не шелесне,
Зрадіє світ цілющій тій краплині,
Що першою на землю упаде.
Серпень 2007 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203842
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.08.2010
автор: Віктор Гала