Хочу зранку відчути запах пролісків,
а не твоїх дешевих сигарет.
Одноманітність занадто болісна -
зелені штори-кава-інтернет,
навіть музика не розслабляє,
лише додає нотки розпачу,
який вже став рідним, який не минає.
Насолоджуюсь ним досхочу.
Хочу зранку почути звуки струн,
а не твого прокуреного голосу.
Знов по тілу болючий струм -
одноманітність занадто болісна.
Хочу зранку випити вишневого соку,
а не твоєї гіркої кави.
Твої поцілунки тепер б"ють током,
твоя любов тепер нудна вистава.
Хочу зранку хоч трохи ніжності,
яку ми так давно втратили.
Хочу просто миті, а не вічності,
хочу вільно, а не за гратами.
Хочу стати твоїм сигаретним димом,
ніжно плавити твої мізки,
роз"їдати тебе зсередини,
відчувати тебе хоча б трішки.
Хочу стати німою тишею
і померти від твого голосу
ранок знову під ковдру мишею.
Одноманітність занадто болісна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2010
автор: Эллен Грин