Я зупинився,я зробив
А може зупинився назавжди.
Як загнаний скажений вовк,
Йду навпростець,де міг би обійти.
Куди ішов?Чого шукав в житті?
Що нове в ньому я хотів знайти?
Забув я мабуть істини прості,
Що кожен хрест свій мусить сам нести.
І на Голгофу на хитких ногах,
Збиваючи їх люто до крові,
Тягнув аж до метеликів в очах,
До паморчіння в голові.
Забув,а може то чужий?
А може хтось в дорозі підмінив?
Лиш на горі збагнув я, що хрест свій,
Давно.давно внизу я залишив.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909296572
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202916
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.07.2010
автор: Віктор Гала