Наворожи, благає лист,
тепла в осіннім проминанні,
коли промоклий наскрізь ліс
в холодний сум дощів пірнає;
коли заблудою крізь глід
поколотий бреде до крові,
лишаючи на віттях слід,
короткий день, вологи повен;
коли із неба сивих піль
спадають росами тумани;
осок незжатих терпкий біль
під косогір хова оману
живого спокою, де лин
хвостом скидає темну хвилю.
Над кручею старезний млин
крила забутим скрипом квилить.
Наворожи, благає лист... 17.11.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202459
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.07.2010
автор: Omega