Пальцем по тілу,
наче по глині.
Я малюю на серці
НАШУ дитину.
Я вкарбовую в себе
кожен порух і подих,
Аби схожим на Тебе -
Дев"ятимісячний Подив!
Аби Вітром назвали...
Щоби світле волосся...
Доля тихо вплітала
В очі зелені жовте колосся.
І щоб посмішка щира
У цієї дитини.
І щоб виросла з Нього
Справжня Людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2010
автор: LaLoba