(з циклу "12 томів творчості")
*4*
Ніч озивалась відлунням,
Сміялася низкою кроків
І, випивши чаю з лимоном,
Бралася хутко до справ:
Поспішала сталить павутину,
Із акації вирізать гриф,
Дочекатись героя-романтика,
Запросити у гості - співай!
Це твій дім і полон,
твоя радість - гітара.
Це життя довжиною у срібне звучання.
Грай, розятриш не пальці,
а душу розтяти зумієш.
До болю,
До крові,
До крику.
Як перше кохання
З четвертого тому життя.
23. 12. 2001р
.
ЕДІТ
(з циклу "12 томів творчості")
*11*
Її ім"я занадто просте,
Неграбні рухи - не для сцени...
А голос, хто його почує?
Голос?
стрімкий,
гучний
і неосяжний.
Його нездатен чути тільки мертвий!
Бо навіть для глухого
він видасться об"ємним і вагомим!
Це надзвичайне явище природи
підсилить пересмішник-мікрофон
та вирветься з динаміків
розкутий
і стихійний
вихор.
Щоб лише тінню
промайнути,
затриматись
для одинадцятого тому
даруючи йому
ім"я Едіт!
02. 01. 2002р.
ID: 202007
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження 21.07.2010 01:47:59
автор: gala.vita
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202003
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2010
автор: gala.vita