Ти за мною не йди. Я вже більше про це не попрошу,
Навіть хоч би й мені рани далі просочились кров’ю.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Познущавшись вкотре над моєю сліпою любов’ю.
Скільки часу пройшло, - не змінилось ніщо ні на йоту.
Тільки ми на калібр проміняли старі пістолети.
В голові зашумлять хаотично позбирані ноти,
І жовтітимуть десь вже несвіжі віддавна газети.
Ти не думай лише, що я принципів більше не маю:
Підкорившись тобі, я забула про гордість і силу.
Я сама собі слабкість таку не даю, не прощаю,
Тільки просто тому, щоби бути у міру щаслива.
Може, нам ще колись поодинці самотність захоче
Кінослайдом німим всі моменти разом погортати.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Краще просто піти, і нічого мені не казати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2010
автор: Halyna